ЦИКЛ ПIДСУМОВУЮЧИ МОВЧАННЯ



Категории Iгор Калинець ()Ў ./ 13 Клас (hid)Ў ../../SCHOOL/13class/

Оригинал перед цими воротами хам повинен зупинитися цi ворота маленькi термопiли за ними бiле полотно на зеленому лузi недоторкана держава поезiï за яку ми також спiзнаємо смак кровi * * * мова йтиме про поета в спокою лишiм тиранiв мова йтиме про зухвальця даймо спокiй тим кому зацiпило мова йтиме про Митусу а ле чому б не згадати Голобородька чи Воробйова моïх ровесникiв отже словутнiй пiвець Митуса древле за гордость не восхотiша служити князю Данилу роздраного аки зв'язаного приведоша але чому б тодi не пiдсумувати своє мовчання * * * а щодень на одно сонце меншає а щонiч на одну зорю бiльшає а щодень i щонiч меншає бiльшає та незмiнно на чолi кожен несе обов'язку герби навiть не пiдозрiваючи тiльки я Митусо мушу знати про свiй герб неприкаяний герб меланхолiï * * * скину на терези все зiжухле листя слiв пiдсумовуючи мовчання о яка вже пiзня осiнь нашого мовчання о яка забава вiтровi наше дрiбне мовчання можливо я мiг би промовити найсолодша та чи вартi всi слова супроти твого iменi та чи вартi всi слова золотого листка дня що з гiллi осенi ось-ось зiрветься * # * поки не вистоялося мовчання запiзнися на одну хвилину поки слово не округлилося в плiд запiзнися на одну хвилину поки у вiтровi не навчуся вбачати Митусину зухвалiсть я також як i вiн кохатиму цю осiнь я також як i вiн вiдiйду з цим осiннiм днем вiльний вiд ласки меценатiв запiзнися на одну хвилину не залишивши жодноï книги запiзнися на одну хвилину * * * заблудимося у цiй самотностi помiж цих трьох дерев помiж цих трьох днiв найкраща моя поема на корi пiд мохом найкраща рима до мене то ти сама найдовше моє життя один iз цих днiв не вiрю що є чужий адже чужий зрадив би нашу тишу а коли вiн заблудився у цiй самотностi помiж цих трьох дерев помiж цих трьох днiв то його поема буде на корi поверх моєï то його рима буде звучнiшою нiж ми i на своє життя вiн вибере котрий завгодно день * * * i Митуса теж має осiнь за коханку пергамент на вiтрi полощеться не для його калити хай виброджує на городi бузиновий атрамент хай вправляються нестори в кирилицi по монастирях пiдсумовуючи мовчання Митуса скаже бояни замуровуйте медом князiвськi вуха на золото осiннього дерева промiняв я княже отож не мiй пергамент на вiтрi полощеться не мiй атрамент бродить у лозах * * * всi герби знатi нашоï в чужинецьких музеях всi герби ремiсницькi в чужинецьких руках всi мiста нашi з гербами зайд навiть золоте дерево i се у садi сусiда навiть ся осiнь не за нашим календарем навiть ти Митусо власне кажучи не на часi адже твоє мовчання одиноке i тi що зводити мають вежу мовчання стирти газетнi громадять * * * всi книжки моï розкупив вiтер всi книжки моï спалив ясен всi книжки моï в найбезпечнiшiй книгозбiрнi у зрадливих очах милоï прийшов ще один меценат та й каже я також вiтер прийшов ще один ясен та й тиче ось iндекс книг для спалювання невже я запiзнився прийшла ще одна мила та й мовить нема очей зрадливiших над моï але я не мав бiльше для iншого вiтра для iншого ясена для ще одноï милоï нi рядочка * * * пiдсумовуючи мовчання промовлю тодi устами осiнньоï днини непевним кольором твоïх очей жовтою хмаркою дерева за вiкном пiдсумовуючи мовчання скажу яке нечуване щастя з-помiж мiльйонiв що жили живуть i житимуть устами осiнньоï днини непевним кольором очей оманливою зустрiччю рук жовтою хмаркою дерева за вiкном мовчати нам
ЦИКЛ ПIДСУМОВУЮЧИ МОВЧАННЯ